Marichka Datsko

Мені важко писати про себе.

Напевно я людина, яка в усьому намагається шукати сенс, знаходити причинно-наслідкові зв'язки, давати на все пояснення, шукати коріння та дивитися у глибину. Зазирати не лише в очі, а бачити таки глибше - те, що заховане в душі... Десь глибоко-глибоко. Там, де його сховали, замурували й сказали: "ЗНИКНИ". Однак я впевнена, що не зникає нічого. Що все, що колись було, навіть, коли воно притрусилось порохом, складами логічних міркувань чи силою розуму витіснено з пам'яті, воно все одно там є. І це слід відшукати. А ще, до повного свого... ну не знаю, щастя чи навпаки. Я безнадійна ідеалістка... І зовсім не знаю, як цього позбутися.

А може й не варто?