Грузія та Кавказ
Жахливо знати правила! Ну чесно! Блукаєш манівцями чужої країни, все нове, цікаве, незвичне, а ти вперто не витягуєш фотоапарата, бо, мовляв, світло не те, час не той, не той ракурс. І так щоразу сотні, тисячі "ні", коли ти відмовляєш собі в задоволенні зробити хоча б один клац, щоб зберегти спогад нехай тільки для домашнього архіву, заморозити мить і залишити спогад з минулого не лише в закутках своє неідеальної пам'яті, але й десь на картці чи на вінчестері.Так і зараз, коли пишу це, то розумію, що до повноти історії мені бракує кадрів, нехай неякісних, засвічених, але таких, які б відчинили для читачів двері розуміння та відчуття країни саме моїми очима.
Грузини - гостинні до українців. Завжди готові почастувати вином, заспівати пісень, запросити на хінкалі чи хачапурі.Країна розташована серед моря та гір: високих і дивовижних. Буває їдеш ти тими серпантинами, і кінця краю не видно тій красі, а що вже робиться з тобою, коли ти піднімаєшся у гори. Високо-високо... То все, кінець. Краса поголинула тебе із головою, і ти п'янієш вже тільки від самих видів на цю нерукотворну велич. А ще, казав наш гід, що в Грузії є гори, на які жінкам зась, бо їх мовляв оберігають духи... А може то якась інша історія, яку я сплутала. Ну хто зна... Чи правда то чи ні. Однак на одній з вершин ми таки відчули удари блискавки, яка з'явилась нізвідки. Кілька кроків вниз і знову все розпогодилось, як і було до того, коли ми піднімалися на вершину...
